Середа
13.12.2017
14:39
Форма входу
Реклама на сайті
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Чи потрібен сайт такої тематики?
Всього відповідей: 12
Міні-чат
Друзі сайту
http://damar.ucoz.ru
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Діалектологія

Інформація про сайт

ДІАЛЕКТОЛОГІЯ (від грец. διάλεκτος — наріччя, говір і λόγος — слово, вчення) — розділ мовознавства, що вивчає діал. мову, її просторову варіативність і тер. диференціацію, історію формування мовно-тер. утворень і окр. мовних явищ, співвідношення і взаємодію з ін. формами існування мови етносу — літературною, просторіччям, соціальними діалектами. Д. поділяється на синхронну (описову) та історичну. Метою синхронної Д., або діалектографії, є опис говірок на одному хронол. зрізі їх функціонування; окреслення географії окр. одиниць діал. мови чи їх парадигм, визначення глибини структур. диференціації говірок; вияв закономірностей об’єднання говірок у мовно-тер. утворення вищого порядку — говори (діалекти), наріччя; встановлення діал. основи літ. мови, опис характеру взаємодії діал. мови з ін. формами існування мови етносу. Синхронна Д. становить сукупність даних і їх наук. інтерпретацію про фонол., фонет., акцентуац. й граматичну структури та словниковий, фразеол. склад окр. говірок та їх об’єднань, межі поширення окр. явищ і тер. членування діал. мови. Осн. джерелом інформації синхронної Д. є відповіді на діал. програми, питальники, діал. тексти, а також ті недіал. тексти (фольклорні, художні), які мають виразні говіркові риси; діал. матеріал оформляється у вигляді описів структури, лінгвістичних атласів, діалектних словників, зберігається у вигляді текстів.

Метою істор. Д., або власне діалектології, є встановлення генезису, істор. змін фонет., акцентуаційних, грамат., лекс., фразеол. явищ діал. мови, говорів і наріч як одиниць діал. членування; вияв відносної хронології діал. явищ, архаїчних та інновац. елементів; здійснення діал. атрибутації писем. пам’яток як цілісних текстів чи їх окр. елементів, з’ясування їх відношення до певного діалекту. Джерелами істор. Д. є синхронна описова діалектологія та лінгв. атласи різних типів, писемні пам’ятки, дані ономастикону, свідчення спорід. мов та історії традиц. матеріальної і духовної культури етносу. Матеріал подається у вигляді описів, атласів. Синхронна та історична Д. взаємопов’язані, елементи істор. Д. часто наявні у синхронних описах. В укр. Д. більшого розвитку набула синхронна Д. Крім синхронної та історичної Д. виділяють соціальну Д. — як частину соціолінгвістики, що вивчає соціально-класову, професійну, вікову диференціацію мови. Предмет соціальної Д. — арго, жаргони, сленги.

Укр. Д. вивчає говірки суцільного поширення діал. мови та острівні, які функціонують серед масивів молд., рум., угор., словац., серб., хорв., польс., білорус., рос. діал. мов та, обмежено, серед мов народів Серед. Азії.

Початки укр. Д. відносять до 2-ї пол. 18 ст.; вони пов’язані з усвідомленням тер. здиференційованості мови: це були спроби окреслити межі поширення поодиноких, переважно фонетичних, явищ (Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание, 1778, опубл. 1851). У 19 ст. інтерес до Д. зріс у зв’язку із заг. піднесенням етнології, нац.культур. рухами у різних слов’янських народів. Свідчення про діал. явища у цей час ще мають несистем. характер, наводяться без необхід. локалізації. Гол. проблемами Д. були встановлення діал. членування, пояснення генези діал. явищ. З’ясування діал. членування зазнавало еволюції від орієнтовного окреслення наріч і діалектів (М. Максимович, Я. Головацький, О. Потебня) до складання діал. карти (К. Михальчук, 1871; опубл. 1878); змінювалися обсяг і характер матеріалу — від принагідної фіксації до системат. запису за питальниками, від обстеження невеликих мовних територій до охоплення укр. діал. мови як цілості (К. Михальчук). На підставі зіставних фонет. і морфол. даних К. Михальчук виділив три наріччя — поліське, українське, червоноруське (русинське чи русняцьке), окреслив їхні зовн. межі і внутр. диференціацію на менші мовно-тер. утворення. Пізніше проблема діал. членування укр. мови мала різне розв’язання залежно від вихідних принципів діал. класифікації і використовуваного матеріалу (О. Соболевський, Моск. діалектол. комісія, В. Ганцов, І. Зілинський, Ф. Жилко); на сучас. етапі розвитку укр. Д. більш поширеним є погляд про поділ на такі наріччя — північне наріччя, південно-східне наріччя і південно-західне наріччя. Цей поділ є розвитком запропонованої К. Михальчуком його первісної тричленної класифікації. Проблемі діал. членування, окресленню меж поширення діалектів і їх розмежуванню присвячено спец. лінгвогеогр. праці (Stiber Z. Atlas jézykowy dawnej Łemkowszczyzny, t. 1 — 8. Łódź, 1956 — 64; Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР. Лексика, т. 1-3. Ужгород, 1958-93; Atlas gwar bojkowskich, т. 1 — 7. Wrocław etc., 1981 — 89; Назарова Т. В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті. K., 1985; АУМ, т. 1-2. K., 1984-88) та карти в монографічних описах діалектів (Панькевич І. А. Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей, ч. 1. Звучня і морфологія. Прага, 1938; Dejna K. Gwary ukraińskie Tarnopolszczyzny. Wrocław, 1957).

Увага до діал. членування стимулювала нові обстеження говірок; тому з кін. 19 — поч. 20 ст. розпочалося інтенсивне укладання спец. програм, за якими здійснювалося збирання діал. матеріалу (найдетальнішою була «Програма для збирання діалектичних одмін української мови» К. Михальчука, Є. Тимченка, 1909; її варіант — «Программа для собирания особенностей малорусских говоров» К. Михальчука, А. Кримського, 1910; короткі програми О. Синявського, 1924, 1927; Є. Тимченка, 1925; Діалектологічної комісії УАН, 1926; пізніше — «Програма для збирання матеріалів до Діалектологічного атласу української мови» Б. Ларіна, 1948, 1949; «Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови» Й. Дзендзелівського, 1984, 1987; створювалися питальники для підготовки регіон. описів, атласів, словників). Оцінка фонет., а також морфол. рівнів структури говірок як найбільш інформативних для розв’язання проблем діал. членування відбилася на більшості полірівневих питальників — вони здебільшого спрямовують на запис фонетики і словозміни.

Збирання діал. матеріалу за питальниками наблизило укр. Д. до аналізу говірки як системи. У дослідженнях найповніше представлена інформація про фонет. систему (переважно без використання експерим. даних), менше — про граматичну, про синтаксис, просодію, словотворення; лексика і фразеологія окр. діалектів відображена у словниках і описах: поліських діалектів [Лисенко П. С. Словник поліських говорів. К., 1974; Никончук М. В. Матеріали до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся). К., 1979; Його ж. Сільськогосподарська лексика правобережного Полісся. К., 1985; Євтушок О. Народна будівельна лексика Західного Полісся. Рівне, 1990]; бойківського (Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок, ч. 1 — 2. К., 1984; Матеріали до словника буковинських говірок, в. 1 — 6. Чернівці, 1971 — 79); окр. наддністрянських, південноволинських говірок (Горбач О. Північнонаддністрянська говірка й діалектний словник с. Романів Львівської області. Мюнхен, 1965, та ін.).

Характер подання матеріалів в описах — переважно диференційний відносно структури літ. мови, добір явищ спрямований на використання Д. в глотогенетичних дослідженнях. Систем. описом охоплено лише фонол. рівень окр. говірок (праці О. Лешки, Л. Калнинь, Л. Масленникової, А. Залеського); на морфол. рівні опис зводиться насамперед до встановлення локал. типів парадигм відмінювання. Результатом досліджень у галузі описової Д. стало з’ясування просторової диференціації укр. мови, вияв репертуару функціонально чи генетично співвідносних одиниць (Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики. К., 1990). Створено узагальнюючі праці про укр. діалекти (Жилко Ф. Т. Говори української мови. К., 1958; Його ж. Нариси з діалектології української мови. К., 1955, 1966; Бевзенко С. П. Українська діалектологія. К., 1980; Лесів М. Українські говірки у Польщі. Варшава, 1997). У галузі істор. Д. вивчено історію багатьох явищ закарп. говору (Панькевич І. Нарис історії українських закарпатських говорів. Прага, 1958: Дэже Л. Очерки по истории закарпатских говоров. Будапешт, 1967), генезис гуцульского, покутського діалектів (Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова: Східнокарпатський і покутський діалекти, їх походження і відношення до української літературної мови. К., 1960), походження середньонаддніпр. діалекту (Німчук В. В. Проблема українського діалектогенезу. В кн.: Проблеми сучасної ареалогії. К., 1994); свідчення ін. говорів для з’ясування явищ, зафіксованих пам’ятками, залучаються спорадично. Описами та регіон, атласами охоплено маргін. ареали укр. діал. мови; здійснено синхронні описи укр. говірок Румунії (О. Горбач, І. Панькевич, 1. Петруц, І. Робчук, М. Павлюк, К. Регуш та ін.), Сх. Словаччини (О. Брох, В. Гнатюк, І. Панькевич, О. Горбач, В. Латта, О. Лешка, З. Ганудель, М. Штець, М. Муличак, М. Дуйчак, Н. Вархол та ін.), Польщі (В. Курашкевич, Л. Оссовський, М. Лесів, А. Григор’єв, Я. Токарський, В. Шимановський, Ф. Чижевський).

Дослідження укр. Д. зосереджувалося при центр, наук. установах: Філол. секція і Етногр. комісія НТШ, Укр. наук. т-во в Києві, Діалектол. комісія 2-го відділу Рос. АН, Діалектол. комісія ВУАН, Ін-т мовознавства, а з 1991 — Ін-т укр. мови НАН України, Ін-т сусп. наук (з 1993 — Ін-т українознавства НАН України) у Львові, а також на українозн. кафедрах ун-тів та ін-тів (у т. ч. Кракова, Любліна, Праги, Братислави, Кошице, Мюнхена, Бухареста), в Ін-ті слов’янознавства і балканістики Рос. АН.

З енциклопедії "Українська мова"

Сайт присвячено проблемам діалектології.

Всі матеріали, розміщені на сайті, надано виключно для ознайомлення.


Правила створено для урівноваження прав всіх зареєстрованих і незареєстрованих користувачів (далі користувачі) сайту. Адміністрація (далі адміністратор, модератор) залишає за собою право на власний розсуд видаляти чи редагувати повідомлення користувачів. За порушення даних правил користувача може бути заблоковано без попередження.

1. Реєстрація
1.1 Взявши участь у реєстрації, Ви погоджуєтеся із даними правилами. Якщо Ви зареєструвалися помилково і з правилами не погоджуєтеся, надішліть відповідний лист адміністрації, після чого Ваш обліковий запис буде видалено.

1.2 Псевдонім (логін):
- не може порушувати правила моралі
- не може нести рекламу
- не може містити ненормативну лексику

2. Правила та обмеження форуму
Всім, без винятку заборонено:
2.1 Проявляти неповагу (використовуючи грубість, погрози, образи чи нецензурні вислови, в тому числі в завуальованій формі)
2.2 Надсилати однакові або подібні повідомлення (флуд)
2.3 Писати повідомлення рекламного чи комерційного характеру
2.4 Публічно виявляти неповагу діям модератора або адміністратора
2.5 Проявляти расову чи національну неприязнь
2.6 Зловживати  заголовними буквами
2.7 Зловживати тегами (смайли, кольори, розмір шрифту)
2.8 Використовувати форум для обговорення поза темою
2.9 Публікувати відкриті і приховані посилання в дописі і підписі на
- файлообмінники, варезники, фтп та сторонні торрент-трекери, онлайн-бібліотеки, соціальні мережі,
- сайти, що містять еротичний та порнографічний контент;
- сайти, що містять заклики до насильства, расової чи національної нетерпимості, порушення норм і правил загальнолюдської морал;

- сайти, що порушують законодавство України та інших країн СНД.

Дозволено публікувати посилання на
- офіційні сайти установ, організацій, телевізійного каналу, кіно-,  музичного чи літературного фестивалю, музичного гурту, автора, книжкового видавництва, компанії-виробника ПЗ;
- інформаційно-енциклопедичні сайти, наприклад на Вікіпедію.


3. Правила оформлення та обмеження каталогів файлів та статей
3.1 Користувачі перед публікуванням повинні перевірити якість та цілісність вмісту своїх матеріалів (відповідність назві, цілісність книги тощо)
3.2 Заборонено розміщати ідентичні матеріали (однаковий розмір, однакова якість)
3.3 Публікувати публічно недоступні файли (бази даних, документи, книги, що порушують авторське право), чи файли, які порушують правила моралі. Допускаються лише матеріали, які стосуються лінгвістики, насамперед діалектології та пов’язаних з нею дисциплін.  
3.4 Заборонено використовувати кумулятивний формат (zip, rar, bzip тощо). Використання подібних форматів збереження файлів дозволено лише з метою сортування, коли архів виконує роль папки і є лише частиною, а не цілим публікованої роздачі. Крім того, такий архів не має містити пароля.

4. Адміністратор та модератори
4.1 Модератор має право за власним баченням недотримання вище зазначених правил у межах наданого йому права видалити або редагувати назву або/і текст повідомлення
4.2 Модератор може закрити або/і перемістити тему при  неправильному її розміщенні
4.3 Адміністратор несе усі права модератора, при чому залишає за собою можливість надавати або знімати права зареєстрованому користувачеві сайту

5. Конфіденційність
5.1 При реєстрації відвідувач має право приховати свою email адресу та перебування на сайті
5.2 Користувач також може вимкнути отримування повідомлень сайту чи листів від інших користувачів
5.3 Сайт без письмового бажання не публікуватиме приховані дані користувача

6. Прикінцеві положення.

6.1 У разі опублікування матеріалів, що порушують авторські права,після офіційного звернення автора або компанії-представника автора адміністрація сайту зобов’язується видалити спірні матеріали.